СТАТТІ

Поки влада шукає інвесторів, українці роблять бізнес по всьому світу

Поки влада шукає інвесторів, українці роблять бізнес по всьому світу

Поки українська влада щосили рекламує сприятливий інвестиційний клімат на міжнародній арені, щоб залучити бізнес у нашу державу, вітчизняні компанії самі стають інвесторами. Тільки не у нас. А в європейських, африканських та азіатських країнах. Там вони будують заводи і підприємства, створюють робочі місця і піднімають економіку. Тож чому мало хто їде в Україну, а наші біжать за кордон?

Кожен публічний виступ прем'єр-міністра Володимира Гройсмана не обходиться без фрази про «залучення інвесторів». «Що потрібно для економічного зростання? Інвестиції. Ефективна антикорупційна політика, вільний ринок, прозора приватизація, легкість ведення бізнесу. Ми повинні змінити підхід у співпраці зі світовими партнерами. Від утримання України – до підтримки розвитку та економічного росту», - сказав Гройсман. Інформує vesti-ukr.com.

Слова прем'єра секретар Національної інвестиційної ради Борис Ложкін підкріплює статистикою. Мовляв, за результатами міжнародного опитування, Україну назвали країною № 1, куди б міжнародні інвестори хотіли вкладати кошти. Але іноземці до нас не їдуть. І, в першу чергу тому, що не можуть зрозуміти, чому українські бізнесмени не вкладаються у свою країну, а буквально біжать звідси.

В Африці – 8 тисяч робочих місць

Зараз в Інтернеті бурхливо обговорюється одна з найважливіших африканських новин – це будівництво українського автомобільного заводу, який принесе величезний прибуток Тунісу. Буквально на днях там було підписано угоду з українською компанією «ЗАЗ», яка в найближчі дні приступить до будівництва заводу в місті Бізерта. Саме там будуть виробляти автомобілі і вантажівки ЗАЗ для африканських (90%) і місцевих (10%) ринків.

За даними видання africanmanager.com, загальна вартість заводу, який, як очікується, буде виробляти 100 тисяч автомобілів на рік, оцінюється в сотні мільйонів доларів. «Виконавчий директор туніської компанії «Саада» Магді Зульфікар Бен Махмуд в ході робочого засідання заявив, що «українці дуже зацікавлені у вкладі коштів у Туніс» через інвестиційний потенціал, який надала держава», – цитує слова чиновника видання.

А тим часом у країні вже будують великі плани. «Робота над цим проектом триватиме протягом 24 місяців і забезпечить майже 8 тисяч робочих місць. У результаті Туніс стане першою африканською країною, де буде створено українське виробництво та буде експортувати 90% своєї продукції на міжнародному рівні, а 10% продаватиметься на місцевому ринку за розумними цінами», – пишуть журналісти.

В Азії – таємний інвестор

Українська компанія побудує в Узбекистані завод із виробництва засобів захисту рослин. Такою новиною похвалився посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв. «Компанія вже приступила до реалізації проекту створення підприємства на території Узбекистану. Йдеться про будівництво заводу на базі існуючого підприємства Farg'onaazot», – сказав дипломат, на думку якого продукція підприємства користуватиметься попитом не тільки на території Узбекистану, а й у всій Центральній Азії. При цьому співробітник МЗС не назвав ім'я українського інвестора.

Відомий економіст Олександр Гончаров каже, що в Україні різко збільшилася кількість охочих виїхати займатися бізнесом подалі від будинку. «Провів у Польщу свого колишнього колегу, успішного підприємця. Тепер він буде будувати бізнес у Варшаві, а не в Києві. Цього року різко збільшилася кількість охочих виїхати займатися бізнесом подалі від рідної країни. І я розумію бізнесменів, сьогодні у них особливо важке і непередбачуване життя, практично нічого не вийшло з того, що їм на Майдані обіцяли. Відповіді на питання, чому не вийшло, у влади немає», - написав у Facebook Гончаров.

У Польщі українки стали відкривати салони краси

Не відстають від великих інвесторів і дрібні. Наприклад, у Польщі українки стали відкривати салони краси. І там вони користуються величезною популярністю. Жителька Дніпра Олена Рубан почала свою справу у Варшаві, салон із нарощування вій назвала Her Eyes.

Українець Євген Адінков у центрі Варшави відкрив забігайлівку, у якій продає екологічний суп-крем. Фішка страви в тому, що стаканчик з-під супу теж можна з'їсти. Тому від відвідувачів у хлопця немає відбою, в день він продає 50 – 70 стаканчиків супів по 9 – 11 злотих за порцію.

Євген не приховує, що щодня отримує пропозиції щодо розвитку свого бізнесу, такі, як покупка франшизи. Суп з їстівної чашки вражає людей у різних куточках світу, не тільки в Польщі, пише wschodnik.pl

«Хлопець планує відкрити по всій країні щонайменше сто точок, познайомитися зі споживчими ринками інших країн і дати людям смачні та здорові супи в неймовірно ароматних, їстівних чашках, прикрашених українською любов'ю», - пише wschodnik.pl.

Ще одна українська сім'я зайнялася бізнесом у Жешуві. Вони торгують шведськими стінками для будинку. «Ми вибрали Польщу в першу чергу тому, що у мене є польське коріння, і «по сусідству». В Україні ми бачили розкладання держави, повсюдну корупцію – ми не хотіли такого майбутнього для нашої дочки. Ми мріяли про стабільне і безпечне життя від хабарництва, нечесності і війни, яка триває з 2014 року», - говорить українська бізнесвумен Ірина Земляна.

Вкладаються в США

Олег Устенко, керівник Фонду Блейзера, каже, що одна з причин, з якої українські бізнесмени виводять свої інвестиції за кордон, – несприятливі умови для бізнесу.

«У наших бізнесменів є відразу кілька мотиваторів, через які вони вкладають інвестиції в інших країнах. Перший, це об'єктивний, – вони хочуть захистити бізнес від можливих ризиків. А другий – вони прекрасно розуміють неякісний бізнес-клімат у нашій країні. Адже Україна знаходиться на п'ять сходинок нижче інвестиційного рівня у всіх трьох відомих світових рейтингах. Для багатьох бізнесменів велика проблема – рішення судових суперечок, а крім того, рейдерські захоплення, адміністративні бар'єри і корупція», - пояснює Устенко.

За його словами, зокрема через ці причини іноземці не хочуть вкладатися в Україну. «Американські бізнесмени прямо або побічно запитують: «А чому самі українці не вкладаються в українську економіку і при цьому закликають іноземців вкладатися в Україні?». Про це ж говорять і європейські інвестори. Для мене показово, що, наприклад, 2007 року Україна отримала максимальну кількість іноземних інвестицій - $ 10 млрд. Тоді як минулого року ця сума склала 3,4 млрд, а в цьому році вона буде близько 3 млрд», - говорить Устенко.

Налякані "патріотами"

Глава Association of Troubleshooters Сергій Креймер впевнений, що наші бізнесмени хочуть стабільного доходу. «Нехай це буде 1 – 3% на рік, але стабільно. Вони хочуть, щоб їхні діти навчалися в Європі, заради цього їм там потрібні вид на проживання та бізнес. У США в основному засновують IT-фірми, логістичні компанії. У Німеччині, наприклад, купують готовий дрібний бізнес в € 50 – 500 тис. Заправки, автомийки, компанії з доставки їжі».

За його словами, буває, приходять і купують бізнес на трьох до € 100 тис. Заради виду на проживання. Тобто виходить три партнера – це три сім'ї, які хочуть вкластися і влаштуватися в Європі.

«Я розмовляв з людиною, яка відкриває бізнес в Нігерії. Питаю, чому? Вона пояснює, мовляв, там ринок тільки зароджується, тому прибутковість божевільна. Чому не вкладають в Україну? Тому що ніхто не знає, що буде далі. Я сам вклав в Україну $ 200 млн і кожного дня встаю з думкою, а чи не прийде сьогодні до мене з обшуком хтось, чи не нагряне податкова?», - каже Сергій Креймер

«Голландець мені каже: «Я хочу відкрити агрофірму, але де гарантія, що завтра до мене не прийдуть ваші патріоти і не спалять її?». Зараз гучна історія, коли датчан кинули з будівлею в центрі Одеси. Інвестори спостерігають за всім цим і думають: а навіщо мені все це потрібно? Крім того, зараз в Україні з'явилася ще одна дуже серйозна проблема. Українці просто масово їдуть на роботу в Європу, і у нас немає кому працювати. Іноземці скаржаться, наприклад, побудували завод у Закарпатті, і він стоїть, тому що не можуть знайти працівників, всі поїхали », - говорить Креймер.

Назвали нас "кам'яним століттям"

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України, пояснює, що ми, на думку іноземців, живемо у кам'яному столітті. «Заклики президента і прем'єра до іноземних інвесторів вкладати в нашу країну гроші ні до чого не призведуть. Тому що президенту в США сказали: а покажіть довіру українських інвесторів до внутрішнього ринку. А його немає. Китайці навіть говорять, що ми живемо в кам'яному столітті. У нас не працюють фондові ринки. Це смішно, але на фондовій біржі у нас зареєстровано тільки чотири емітента, а торгуються з них два – « Центренерго» і «Нафтогаз». Обсяг торгів на енергетичній біржі – 18 млрд грн, тоді як китайці нам вказують, що на одній середній біржі у них обсяг торгів - $ 1 трлн. Ми живемо на різних планетах. Бізнесменам нізвідки брати гроші на розвиток свого бізнесу – наші банки не кредитують. Ми не можемо вкладати гроші в цінні папери, тому що їх немає. Депутати не хочуть приймати відповідні законопроекти, адже там не закладено їхні інтереси. Природно, українські інвестори будуть бігти за кордон, а іноземні до нас просто не прийдуть», - каже Гончаров.