СТАТТІ

Львівський оперний театр: цікаві факти та неймовірні легенди

Львівський оперний театр: цікаві факти та неймовірні легенди

Львів вже давно отримав статус найбільш європейського українського міста. Плануючи мандрівку у культурну столицю України, туристи знають, що обов’язково подивитися у Львові потрібно Львівський оперний театр.

Які ж цікаві факти та легенди ховають стіни Львівського оперного театру?

Якщо ви у Львові всього на один день, то обирати туристичний маршрут потрібно особливо ретельно. Можна подивитися на місто з гори Високий замок, піднятися на міську ратушу, відвідати пивоварню чи просто прогулятися колоритними вуличками. Але що обов’язково треба відвідати у Львові, так це візитну картку міста – Театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Саме біля театру туристи роблять перше фото у місті Лева, а звичайні українці щодня бачать цю споруду дивлячись на двадцяти гривневу купюру.

Найрозкішніша споруда міста – робота архітектора Зигмунда Горголевського, який також працював у Польщі і Німеччині. Плануючи огляд цієї надзвичайної архітектурної пам’ятки, візьміть до уваги, що будівля театру має як чудовий інтер’єр, так і розкішний екстер’єр, тому обов’язково загляньте у середину. Найбільше вражає не зал для глядачів, а вестибюль і фойє. Тим паче, щоб відвідати театр, можна і не купуючи квитки на оперу.

Цікаві факти про Львівський Театр опери та балету:

  • Театр спорудили за три роки. Урочисте відкриття відбулося 4 жовтня 1900-го. Прем’єрною постановкою була лірико-драматична опера «Янек» Владислава Желенського. Вистава розповідала про життя карпатських верховинців;
  • У 1921 поставили першу балетну виставу. Це було «Лебедине озеро» Петра Чайковського;
  • Коли постало питання про побудову театру, у центрі міста не було вільної ділянки. Тому архітектор вирішив побудувати споруду просто на підземній річці Полтва. Ґрунт був багнистим, тому змінили русло річки, яка протікала в колекторі, відвівши його далі від театру. Річка досі протікає під театром;

Читайте також:

  • Через те що під бруківкою, яка вистелене біля Львівської опери плещеться річка, за часу радянських парадів поряд зі спорудою було заборонено проїжджати важкій техніці;
  • На посаду головного архітектора претендували лише дві людини. Справа в тому, що однією з головних умов конкурсу було те, що театр має бути споруджено «архітекторами польської та руської національності»;
  • Через рік після завершення робіт театр просів на кілька метрів, але потім руйнівний процес зупинився. Подейкують, що це завдяки тому, що у Полтві водиться унікальна риба;
  • Казали, що коли Львівський оперний театр почав просідати, Зигмунт Горголевський наклав на себе руки. Але насправді архітектор помер 6 липня 1903 через зупинку серця;
  • Побутує легенда, ніби у стіни театру були вмуровані пусті горщики, які забезпечували краще звучання. При реконструкції будівельники повикидали горщики-резонатори. Проте дирекція театру спростовує цей міф;
  • А от те, що зал прикрашають увігнуті декоративні деталі, а не опуклі – правда. Це зроблено спеціально щоб формувати звук;

  • Переважаючий стиль – неоренесанс і необароко з елементами модерну;
  • На центральному фасаді стоїть скульптура «Слава» з пальмовою гілкою. Якось професор гінекології Антоній Марс, зазначив, що ймовірніше всього скульптуру ліпили з вагітної жінки. Натомість скульптори зазначали, що округлі форми Слави – відсилка до Ренесансу. Тоді професор відшукав натурщицю, яка підтвердила, що на момент роботи носила під серцем дитину і була на четвертому місяці вагітності;

Читайте також:

  • Завіса «Парнас», яка відділяє сцену від глядачів не коштувала театру ні копійки. Її автор, Генріх Семирадський отримав замовлення від театру та працював над картиною у Римі чотири роки. Та коли замовлення було готове, вияснилось, що у театру закінчились гроші і вони не зможуть оплатити картину. Тоді Семирадський, польський художник, який народився в Україні, подарував театру завісу;
  • Завіса на протязі більше ста років залишається цілою, бо не згортається. Її піднімають і умішують в спеціальний протипожежний металевий футляр;

  • Не обійшлося у Львівському оперному театрі і без романтичних драм. У стінах споруди, у 1910 роках, наклав на себе руки лікар-окуліст, який не зміг пережити нерозділене кохання до відомої актриси театру. Також подейкують, що чоловік цієї самої актриси – Яніни Огінської-Шендерович застрелив її через ревнощі. За іншою версією Яніну вбив банкір, юрист та донжуан Станіслав Левицький, який був її коханцем;
  • У 1934 році установу закрили через брак коштів. Знову театр запрацював підчас фашистської окупації. Тоді для німців та українців виставили проводили окремо;
  • Зала розрахована на 1002 особи;
  • У 2000 році Львівський оперний театр вирішили перейменувати. Так, з театру імені Івана Франка він став театром імені Соломії Крушельницької, – українки, яку ще за життя визнали найвидатнішою співачкою світу.

Читайте також:

Порада: Якщо вам уже пощастило побувати у місті Лева, то обов’язково відвідайте Театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. На жаль, нині мистецтво опери та балету смакує не всім. Пересічним, нехай навіть дуже культурним та начитаним людям, таке дійство здасться скучним та монотонним. В результаті ви змусите себе висидіти три години перед сцено, а задоволення не отримаєте.

Тому, плануючи похід до театру, перегляньте афішу подій. При можливості оберіть оперу на українській мові, адже всі опери виконуються на мові оригіналу, а над сценою висить екран, на якому з’являється текс з перекладом на українську. Вам доведеться або дивитися оперу, не розуміючи про що співають герої, або читати текст з екрану, пропускають емоції акторів.

Рекомендуємо піти на оперу, яку виконуватимуть українською мовою. Наприклад, у Театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької часто проходить опера «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка.

Ознайомитися з афішею подій можна на сайті Львівської Національної Опери.

Що подивитися у Львові за 1 день, якщо у театрі Крушельницької мова лібрето іноземна? За кілька десятків метрів від театру опери та балету розташований Драматичний театр імені Марії Заньковецької. Убранство та декор будівлі не такий пишний, але репертуар ближчий до звичайного глядача. Якщо в театрі вперше, рекомендуємо піти на безпрограшну комедію «За двома зайцями».

Ознайомитися з афішею подій можна на сайті театру імені Марії Заньковецької.

Рекомендація: Купити один квиток у театр навіть за годину до початку вистави – не проблема. Якщо ж вам потрібно два-три і більше сидінь поряд, краще бронювати місця заздалегідь.

^ Наверх