СТАТТІ
Щоб урятувати племінницю, віддала їй серце новонародженої донечки

Щоб урятувати племінницю, віддала їй серце новонародженої донечки

Оленка та Андрій – двійнята. Хоч зовні і не дуже схожі, та із самого народження були нерозлийвода. Хлопчик ріс світловолосим та енергійним, а дівчинка – темноволосою і була, здавалося, завжди серйозною.

«Я виносила дитину чужим людям»

«Я виносила дитину чужим людям»

Простити не можу собi, що погодилась на такий «заробiток». Тодi вважала, що iншої ради немає – треба було рятувати від важкої недуги чоловіка.

Прийшла до незнайомця колядувати з немовлям

Прийшла до незнайомця колядувати з немовлям

«Проститутка! Невдячна хвойда! – верещала матір і човпла доньку Наталку, по чім бачила. Округлений доччин животик аж ніяк не зупиняв материнської агресії. Навпаки – посилював її. – Йди з хати і не вертайся! Щоб я тебе більше не бачила!»

Вони могли бути разом лише на Різдво...

Вони могли бути разом лише на Різдво...

Зранку сніг сипав із неба так, мов хотів вибачитись за увесь безсніжний період, і сіра земля поступово перетворювалася на білосніжну пухнасту ковдру.

Жонатого коханця проміняла на... рудого клоуна

Жонатого коханця проміняла на... рудого клоуна

Від не по-різдвяному сірої мжички настрій став іще похмурішим. Хто б міг подумати, що оця симпатична леді – нещасна одинока душа?..

Одне немовля з пологового будинку зустрічали двома возиками

Одне немовля з пологового будинку зустрічали двома возиками

Деколи життя відмовляє нам в наших менших бажаннях лише для того, щоб пізніше дати більше і краще. Історія, яку розказали випадкові знайомі, тільки підтверджує цю думку.

«Валив би ти під три чорти!»

«Валив би ти під три чорти!»

Соня завжди була скромницею. Акуратно підстрижена чупринка, платтячко рівно до колін – типова сіра мишка. Але саме цю «мишку» вибрав чомусь сусідський парубок Сергій.

"Мамо, пробач..."

Ніна Олексіївна виховувала сина одна. Так сталося, що через кілька місяців після народження Андрійка овдовіла. Тож син став єдиною втіхою та відрадою, а коли виріс — опорою і підтримкою.

Покійник пестив волосся і промовляв:

Покійник пестив волосся і промовляв: "Красива..."

Дев'ятнадцятирічна Олена користувалася шаленою популярністю серед чоловіків. Ще б пак: невисока, з довгим, майже до середини стегна волоссям ніжно-каштанового відтінку. А її очі пронизливо-зеленого кольору, що завжди викликали дивні розмови в родині…

Остання надія

Остання надія

Оксана дивилась, як її чоловік поспішно збирає речі, душа розривалася від образи, а в горлі стояв клубок, який не давав вимовити й слова. Жінка з усіх сил трималася і намагалася стримати сльози, та коли її коханий поклав у сумку подарований ним золотий ланцюжок і підвіску у вигляді серця, сльози покотилися з очей.

Кохання з присмаком лимона

Кохання з присмаком лимона

«Пробачте, ви не могли б притримати двері?» – Оксана почула за спиною приємний чоловічий голос. Молодий чоловік кивнув головою на пакет, який обхопив двома руками. Дівчина не знала, чим він був наповнений, але зверху виднілися упаковки з різними ліками.

Потойбічне створіння шкрябало кігтями у двері

Потойбічне створіння шкрябало кігтями у двері

Інна зі своєю мамою жили у Богом забутому селі.Дівчина працювала на пошті, а її мама була вже давно на пенсії. І все б нічого, але у їхньому будинку почав протікати дах...

Серце матері не витримало

Серце матері не витримало

Інколи дивуєшся, які є різні люди, а в них свої життєві проблеми, труднощі та складні долі. Одну з таких історій пропоную Вашій увазі.

"Давай будемо разом, але без обов'язків"

«Мені з тобою дуже добре, кицюню, але давай будемо зустрічатися вільно, без обов’язків, — Стас походжав по кімнаті і пояснював Дані, яким бачить їхнє майбутнє. — Зрозумій, я нещодавно розлучився, і мені не хочеться знову вертатися в ту набридлу буденність. Гарантувати, що буду з тобою надовго, я не можу».

Потойбічний гість із телевізора

Потойбічний гість із телевізора

Про один дивний літній вечір, який ніколи не забудеться, розповіла мені сусідка Ярослава.

Заблудлі душі благали про допомогу

Заблудлі душі благали про допомогу

Олена так раділа, що переселилась у новий дім. Та радість затьмарила розповідь одного із сусідів, що за їхнім будинком раніше було кладовище, яке згодом знесли

Украдене щастя

Украдене щастя

Надія сиділа на канапі, загорнувшись у м’яке покривало. Природа наче зумисне не хотіла впускати літо на поріг затишної оселі. Краплини дощу одна за одною розбивалися об шибку... Жінка тремтячою рукою дістала із шухляди кілька листів. Стримуючи сльози, почала читати... У тіні вечірнього світла миготіли рядки, написані колись таким рідним почерком… Спогади, наче віск, обпікали душу

"Мамо, а чому в мене такий старий тато?"

Наприкінці навчального року однокласницею сина стала дівчинка Інга. Владик з нею швидко потоваришував, Інга майже щодня приходила до нас у гості. Часто — відразу після школи. Коли я питала дівчинку, чи не хвилюються її батьки, вона опускала голову і мовчала.

Море із запахом кохання

Море із запахом кохання

Життя непередбачуване — ніколи не знаєш, де знайдеш, а де втратиш. Але часто усвідомити цінність того чи іншого дарунка долі можеш лише через багато років. На власному досвіді в цьому переконалася Олена, яка часто дорікала чоловікові за злидність, і лише згодом зрозуміла, що кращого життя, аніж у неї було, не знайти.

Самотня, вагітна і… з двома коханцями

Самотня, вагітна і… з двома коханцями

І як могла вона у свої 40 повірити, довіритись, віддатись, щоб потім почути…

^ Наверх