СТАТТІ

Олександр Положинський: «Люди, слухаючи мої пісні, не знають, що вони мої»

Олександр Положинський: «Люди, слухаючи мої пісні, не знають, що вони мої»

Олександр Положинський – український співак, автор пісень, лідер гуртів «Тартак» та «Був’є», в інтерв’ю щиро розповідає про творчість, зміни в Україні з часів Майдану та критикує владу.

Чому вас зараз не чутно на радіохвилях?

– Якраз нас зараз чути більше, ніж колись. Після того, як ввели квоти, нас почали значно частіше крутити. Просто, крім нас, стали популяризувати багатьох інших українських артистів.

Із часом розмір роялті від радіостанцій, які крутять наші пісні, збільшується. Отже, гріх жалітись. Але є ще один нюанс: люди, слухаючи мої пісні, не знають, що вони мої.

Це Ви про свій гурт «Був’є»?

– Не тільки про «Був’є», але і про «Тартак». Не завжди (на радіо. – Авт.) оголошують, хто крутиться. Інколи назва колективу просто пишеться на дисплеї радіоприймача. Для людей усе-таки музичне радіо – це фон. Ти просто можеш не зауважувати, хто виконує ту чи іншу пісню. Зрозуміло, стару пісню впізнають, а нову просто можуть не знати.

З’явилися нові пісні зі свіжим стилем?

– Нещодавно колективу виповнилося 20 років. За цей час важко було би нічого не змінити. Навіть від першого професійного складу лишився тільки я один.

У якихось моментах мені складно писати нові пісні, бо хочеться уникати повторів, не хочеться самого себе цитувати, чим багато хто зі старших артистів чи авторів пісень грішить.

Нині мені хочеться давати більше смислів, важливих, на мою думку, речей.

Політична ситуація впливає на Вашу творчість?

– Безперечно. Оскільки я беру натхнення і теми для пісень з того, що мене оточує, не можна відмежуватися від політики, від суспільних проблем, переживань, трагедій. І час від часу це знаходить відображення у піснях.

Із часу Майдану минуло чотири роки. Що стало найбільшим розчаруванням для Вас?

– Мої розчарування розпочалися значно раніше – ще на Майдані. Я вже в певний момент зрозумів, що все іде не туди. Тому багато з того, що зараз відбувається в країні, для мене не може бути розчаруванням, бо я розумів, що десь так і буде.

Так само, якщо говорити про війну на Сході. Звичайно, я не міг передбачити точно, що і як відбуватиметься. Але, мені здається, я багато років знав, говорив і натякав на те, що рано чи пізно відкритого конфлікту з Росією нам не оминути. Хоча зараз він не такий і відкритий, але для людей думаючих він цілком зрозумілий.

Але є величезна надія на те, що ми ще щось можемо змінити.

За матеріалами lime.apostrophe.ua

^ Наверх