СТАТТІ

Оргії, вбивства і зґвалтування: як Чарльз Менсон перетворився в «сатану»

Оргії, вбивства і зґвалтування: як Чарльз Менсон перетворився в «сатану»

У тюремній лікарні в США сьогодні, 20 листопада, помер один з найбільш жорстоких злочинців сучасності Чарльз Менсон. Як американець із дрібного злодія перетворився на найвідомішого ритуального вбивцю сучасності – пише life.ru.

Хлопчик без імені

Матері Менсона Кетлін Меддокс на момент його народження, 12 листопада 1934 року, було всього 16. Вона втекла з дому ще задовго до його появи на світ і жила в Цинциннаті. Батьком хлопчика, правда, імовірно, був полковник Вокер Скотт. Проти нього новоспечена матуся навіть подала позов, однак незабаром його відкликала «за згодою сторін». До того ж батьківство було неточним: мати мала бурхливе статеве життя навіть під час вагітності.

Рідного батька хлопчик ніколи не бачив, проте версію про те, що ним міг бути афроамериканець, категорично заперечував. У своїй біографії Менсон писав, що його тато був «молодим аптекарем, тимчасовим робітником з тих, які працювали над проектом греблі».

Спочатку дитині навіть не дали імені: його так і звали – no name Maddox. Ім’ям Чарльз немовля нарекли лише через тиждень.

Незабаром після народження первістка Кетлін вийшла заміж за Вільяма Менсона і дала синові прізвище чоловіка.

1 вересня в дівчачій сукні

Мати сильно пила. Якось вона продала сина за келих пива бездітній офіціантці, в котрої дядько забрав його через кілька днів.

Коли Чарлі було шість років, Кетлін і її брата засудили на п’ять років за озброєне пограбування станції техобслуговування в Чарлстоні. Зробити це вони намагалися, використовуючи замість зброї пляшку кетчупу.

Дитина була змушена жити у цей час із родичами в Мак-Менамі. Рідний дядько, який вважав хлопчика жінкоподібним, у перший навчальний день відправив дитину в школу в дівчачій сукні.

Після умовно-дострокового звільнення 1942 року мати Менсона повернула сина і жила з ним в обшарпаних готельних номерах. Сам Чарльз пізніше охарактеризував її обійми в день, коли вона звільнилася з тюрми, як єдину щасливу згадку про дитинство.

З 1947 року мати намагалася здати 12-річного сина до притулку або в спецшколу, але його нікуди не приймали. Батько його вигнав, і хлопець буквально опинився на вулиці.

Перші злочини

У 13 років Менсон поцупив частину виручки з магазину, на яку зняв кімнату. Вчитися він не збирався, а ось легкі гроші йому дуже подобалися, і підліток продовжив красти в інших крамницях. У результаті його зловили і відправили в центр для важких підлітків в Індіанаполісі. Потім він тікав, знову крав і знову його ловили.

В підсумку Менсона відправили в школу хлопчиків Індіани, де, за його словами, над ним поглумились. У цій школі він провів чотири роки, але 1951-го втік з двома новими приятелями. Підлітки викрали авто, на якому планували їздити по країні, грабувати заправки і на це жити. Знову впіймали, знову спецшкола. Соцпрацівниця, яка пізніше займалася з ним, називала Менсона безграмотним і соціально агресивним. До 17 років він не навчився писати.

До травня 1954 року Менсон нарешті свого домігся і вийшов на свободу. Злочинець, як він пізніше казав, надумав почати нове життя: познайомився з офіціанткою Розалі Джин Вілліс, одружився. На постійну роботу не брали – перебивався як міг. Періодично крав. Після чергової крадіжки – цього разу авто – його спіймали. На машині він хотів виїхати з вагітною дружиною в Лос-Анджелес і там почати жити з чистого аркуша.

Під час слідства він дізнався, що дружина вирішила не пов’язувати своє життя зі злочинцем, а вже живе з іншим чоловіком. Менсон намагався втекти з в’язниці, щоб повернути жінку, але це йому не вдалося. Його засуджують до п’яти років умовно.

Сутенер

Восени 1958-го Менсон займався сутенерством. До того моменту в злочинця, який відзначався божевільною (як згадують усі, хто з ним спілкувався) чарівністю, закохалася 16-річна дочка багатих батьків на ім’я Леона. Вона підробляла повією, використовуючи псевдонім Кенді Стівенс.

1959 року Менсон попався на тому, що намагався влаштувати підроблену казначейську перевірку. Дівчина зверталася до суду і розповідала, що «вони закохані і неодмінно одружаться, якщо його звільнять». Ну і, звичайно, обіцяла його виправити.

Хоч як дивно, це спрацювало: Менсону дали десять років умовно. Правда, «наречена» вийшла протягом року заміж за іншого, а злочинець продовжив займатися сутенерством і грабежами. В результаті умовний термін замінили на реальний.

У в’язниці Менсон брав уроки гітари у гангстера Елвіна Карпіса.

Звільнення і «Сім’я»

До 21 березня 1967 року, дня свого звільнення, Менсон провів більше половини життя в тюрмах та інших виправних установах. Розповідаючи владі, що в’язниця стала його будинком, він попросив дозволу залишитися. Однак ні – на свободу.

Надворі стояло «літо любові»: вільний секс, натовп хіпі, безкоштовна їжа, всі обіймаються, багато марихуани, дівчата, які шукали того, хто скаже «ось він – я». А що Менсон? Грав на гітарі, володів чарівністю, «небезпечний хлопець», який вивчив тюремні уроки. А ще він умів цікаво говорити про свободу, рівність і небезпеку, що виходить від афроамериканців. Першою, хто попався на гачок, стала бібліотекар Мері Бреннер, слідом за якою були схожа на ельфа Лінетт Фромм, що незабаром отримала прізвисько Пискля, сексуально стурбована Сьюзан Аткінс і менеджер траст-фонду Сандра Гуд. Це було початком того, що прокурор пізніше назвав «Сім’єю».

Кочуючи з місця на місце по Каліфорнії, ця парочка затягувала в свою компанію вбивць, злодіїв, наркодилерів і так далі. Всі ці люди з легкістю йшли на розповіді про «велику місію», відгукувалися на те, що вони тепер не одні у світі, на те, що так грамотно навіював їм Менсон.

«Сімейка» жила за рахунок продажу наркотиків. Утім, вони і самі були не проти вжити дозу. А після цього починалися «проповідування» ватажка: про те, що всі люди вільні, про те, що всім загрожує небезпека, про те, що їхнє призначення – війна і вбивства, яких, до речі, за його словами, не існує.

– Ніякої смерті немає, і тому немає нічого поганого в тому, щоб убити людину», – розповідав злочинець своїм сподвижникам. Усього в комуні зібралося близько 50 осіб, проте точне їх число так і не встановили.

Після «проповіді» під наркотиками все закінчувалося масовими оргіями.

– Ми всі вважали, що ми належимо йому, і називали себе Charlie’s girls, проте сам Чарлі завжди, практично кожен день, казав нам, що ми – люди і ми належимо тільки собі, нікому більше. Але все ж я думала, що належу йому. Чарлі мав сексуальні контакти з кожною з нас, я ревнувала його доти, доки не зрозуміла, що Чарлі займався любов’ю тільки заради Любові. Таким чином він віддавав нам усього себе. Ми, дівчатка Чарлі, також займалися любов’ю одна з одною, – пізніше розповідала одна з його послідовниць.

Свій авторитет у «Сім’ї» Менсон зміцнював постійно. Так, одного разу на ранчо, де вони зібралися, приїхала група розгніваних байкерів і загрожувала членам комуни страшною розправою. Менсон один вийшов на захист, запропонувавши гостям своє життя. Злочинці залишили ранчо, не сказавши ні слова.

До речі, саме ситуація з неякісним наркотиком, який отримала «Сім’я» та хотіла перепродати, стала приводом для першого вбивства членами банди.

В кінці липня 1969 року члени угруповання Боббі Босолей, Сьюзан Аткінс, Мері Браннер, Брюс Девіс і сам Чарльз Менсон почали вимагати гроші у наркодилера Гарі Хінмана, звинувачуючи його в продажу неякісного наркотику. Спочатку Менсон шаблею відрізав Хінману вухо, а коли кілька днів по тому той, як і раніше, відмовився платити, Боббі Босолей завдав йому двох ударів ножем у груди. А дівчата в цей час душили дилера подушкою. Боббі намагався заплутати поліцію, намалювавши кров’ю на стіні котячу лапу (відмітний знак одного з угруповань). Однак через кілька днів, за випадковим збігом, саме він попався.

Головна думка

Головною ідеєю, яку пропагувала «Сімейка», було те, що афроамериканці скоро повстануть проти решти населення і всіх повбивають. Але при цьому «Сім’я» залишиться в живих. Загалом члени секти були впевнені, що ведуть міжрасову війну, назву якій дали за аналогією з піснею «Бітлз» Helter Skelter, яку Менсон трактував на свій лад.

Менсон керувався такою логікою: якщо вб’ють кількох багатих білих людей у Лос-Анджелесі, неодмінно в усьому звинуватять афроамериканців і відправлять їх у в’язницю.

Жертвами вбивць стали відомі особистості зі світу шоу-бізнесу. Серед них була вагітна дружина кінорежисера Романа Поланскі – Шерон Тейт.

8 серпня 1969 року Менсон вибрав із числа своїх прихильників кількох виконавців: Сьюзан Аткінс, Патрісію Кренуінкел, Лінду Касабіан і Чарльза Вотсона. Компанія рушила в бік Лос-Анджелеса, де за завданням свого лідера повинна була увірватися в маєток голлівудського продюсера Террі Мельчора, який допомагав Менсону в підтримці його музичних починань. Сам він на справу не пішов, не пояснюючи причин.

– Ідіть у будинок. Убийте всіх, розріжте на шматки, – повчав Менсон своїх адептів, перебуваючи в машині.

Менсон пізніше казав, що й гадки не мав, що в будинку на той час перебувала молода актриса Шерон Тейт на восьмому місяці вагітності. Роман Поланскі, який тільки-тільки тоді добився світової слави, був у Лондоні. «Сімейка» Менсона зарізала 18-річного водія, який просто заїхав до приятеля. Вбивці, озброєні ножами та пістолетом, пролізли в будинок і накинулися на Тейт і трьох її друзів. Вони пошматували тіла до повного невпізнання: кожен отримав більше 100 ударів ножем. На місці злочину вбивці залишили напис Pig, зроблений кров’ю Шерон Тейт.

Наступного дня банда скоїла ще одне звіряче вбивство в Лос-Анджелесі. Цього разу в злочині брали участь Патрісія Кренуінкел і Чарльз Вотсон. За кермом машини, яка пізно ввечері приїхала в район Лос-Феліз, сидів сам Менсон. Убивці ввірвалися в будинок бізнесмена Лено Лабіанка. Менсон нібито зв’язав його і покинув приміщення.

Через якийсь час поліція виявила розтерзані тіла Лено Лабіанка і його дружини Розмарі. Стіни будинку були вимазані кров’ю, нею ж на них були виведені написи Death to pigs і Rise. На холодильнику красувався напис Healter Skelter, зроблений з орфографічними помилками, очевидно, в поспіху. На животі Лено Лабіанка ножем було вирізано слово War.

Паніка

У місті почалася паніка, коли про злочини стало відомо. Особливо перелякалися голлівудські знаменитості. Ті, хто мав таку можливість, у спішному порядку покинули місто. Поліцейські не могли ні зрозуміти мотивів злочину, ні знайти свідків. Угруповання попалося за чистою випадковістю.

У жовтні 1969 року Менсон і 20 його послідовників були заарештовані за викрадення автомобілів. Сьюзен похвалилася співкамерниці, що брала участь у вбивстві Шерон Тейт. У результаті поліція розкрила весь ланцюжок. Через якийсь  час усі учасники різанини були арештовані, але поліція спершу так і не могла встановити мотиви злочинів.

Суд

До липня 1970 року Менсон і троє його прихильниць опинилися на лаві підсудних за звинуваченням у жорстокому вбивстві семи осіб. Усі ув’язнені повністю копіювали поведінку свого ватажка.

За кивком його голови вони схоплювалися зі своїх місць у залі суду і починали несамовито кричати. На одне із засідань Менсон прийшов поголеним налисо. Незабаром і дівчата, затримані із Чарльзом, змінили зачіску. Коли Менсон вирішив вирізати собі на лобі хрест (потім він додав до нього кілька рисок – і вийшла свастика), вони зробили те ж саме. Загалом, хто у них головний, зрозуміло було з самого початку.

Хоча сам Менсон не брав участі у вбивствах, суд засудив його і спільників до смерті в газовій камері. Однак у лютому 1972 року Верховний суд США ввів мораторій на смертну кару, тому вирок замінили на довічне ув’язнення.

Шанувальники і весілля

Менсона не раз переводили з однієї в’язниці в іншу: він встиг поїздити буквально по всіх США. Правоохоронці побоювалися спроб його звільнення шанувальниками, які, проте, постійно знаходили його і писали листи.

– Він переслав мені листів загальною вагою майже в сто кілограмів і майже стільки ж – іншим знайомим на зберігання і для перегляду, – писав Нуель Еммонс, автор книги «Чарльз Менсон: справжня історія життя, розказана ним самим».

Найбільш наполегливою стала, мабуть, Ефтон Елайн Бартон. Вона близько року надсилала йому послання і нарешті випросила можливість зустрічі. В результаті Менсон у свої 80 років, 2014-го, вирішив одружитися на 26-літній дівчині. Шлюб, правда, тривав близько року. Річ у тому, що Менсон запідозрив дружину в такому: нібито вона мріє після смерті злочинця заволодіти його трупом, муміфікувати і виставити на загальний огляд. Переконати його дати згоду на це було неможливо.

Перебуваючи в ув’язненні, Менсон 13 разів просив про умовно-дострокове звільнення, незмінно отримував відмову. Востаннє – 2016 року. За роки, проведені у в’язниці, Менсон став «християнським активістом» (як він сам себе називав), написав автобіографію під назвою Will You Die For Me? («Помрете за мене?»), створив власний веб-сайт.

На початку 2017 року здоров’я почало підводити його. Так, у січні Менсона направили в лікарню через проблеми з кишечником. 83-річному ув’язненому була потрібна операція, яку відмовилися проводити через те, що він міг померти під час хірургічного втручання. У листопаді цього року його госпіталізували ще раз, однак прогнози лікарів були найсумніші: «Менсон скоро помре, це питання невеликого відрізка часу». 

^ Наверх