СТАТТІ

Перехворіла на грип і дізналася, що… має рак

Перехворіла на грип і дізналася, що… має рак

Альона Корицька із смт Любешів Волинської області мріяла стати журналістом. Заради того поїхала з рідного селища навчатися на Рівненщину, в Міжнародний економічно-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’янчука.

Смерть рідної людини поєднала молоду сім’ю

Доки здобувала омріяний фах, підпрацьовувала в Рівному продавцем. Якраз тоді познайомилася з Андрієм – хорошим добрим хлопцем. Спершу, розповідає Альона, просто товаришували. Та півтора року тому сім’ю коханого спіткала біда: внаслідок онкозахворювання померла мама. Це горе поєднало двох молодих людей. І Андрій із Альоною стали жити в цивільному шлюбі.

Молоде подружжя не мало великих статків. Дружина – найманий працівник у сфері торгівлі. Чоловік – водій. Така робота оплачується не високо: 3 – 3,5 тис. грн. Але закохані тим не переймалися. Думали: аби здоров’я та злагода, а все решта можна заробити.

Однак і до цієї молодої сім’ї прийшла біда…

«Рак четвертої стадії» – прозвучало, як вирок

– Нинішньої зими я перехворіла на грип. Хвороба протікала в гострій формі. Довелося приймати сильні антибіотики, – розповідає Альона. – Навіть коли грип минув, мій стан не відновився. Відчувала втому, все тіло ніби розбите. До цього додалися нові симптоми: зникли місячні, боліли груди. Тому я звернулася до лікарів, а ті направили на обстеження в Рівненську обласну клінічну лікарню.

30 березня, коли Альону оглянули перший раз, виявили в грудях одну пухлину. Приписали додаткове обстеження. За клінічними показаннями його провели 6 квітня – і побачили ще три пухлини: у грудях, під рукою та на плечі. А 16 квітня спеціалісти Національного інституту раку в Києві додали: за вухом є ще одна – п’ята пухлина! Як підсумок – пігментна меланома четвертої стадії.

На місці пігментної плями – злоякісне новоутворення

Звідки, запитується, в дівчини така болячка? Як виявилося – біда ховалася у родимій плямі на руці.

– Із цією плямою жила багато років, – пригадує Альона. – Я підростала – і родима пляма трошки збільшувалася в розмірі. Але жодних підозр вона не викликала: не боліла, не чухалася, була звичайного коричнюватого забарвлення. А п’ять років тому, у 2013-му, ця пляма почала змінювати колір, набувати синюватого відтінку.

Чекати, що «якось минеться», сім’я не стала. Відразу звернулася до спеціалістів. Ті обстежили пляму і встановили: родимка переросла в  голубий невус – доброякісне утворення на тілі, позбутися якого можна хірургічним втручанням, лазером, рідким азотом. 19-річній Альоні провели тоді операцію, і, здавалося, всі проблему позаду.

– Але ми помилилися, – зітхає дівчина. – Як уже тепер пояснили лікарі, підступність голубого невуса в тому, що в дуже рідкісних випадках він може перерости у злоякісну пухлину. А ця пухлина зазвичай проявляється через п’ять років. Так вийшло й у мене: невус трансформувався у злоякісну пухлину, котра по всьому тілу дала метастази у вигляді пухлин…

Проявіть милосердя – перерахуйте хоч по пару гривень!

Що пережила сім’я за цих півтора місяці – не передати словами. Здорова дівчина – і з раком четвертого ступеня! Причому хвороба дуже агресивна. Від моменту виявлення злоякісних утворень і до тепер (тобто за два тижні) пухлини виросли вдвічі!

– Щоб спершу зупинити їхній ріст, а потім ліквідувати новоутворення, мені потрібно пройти декілька курсів хіміо- та імунотерапії, після яких можливим стане хірургічне втручання з видалення злоякісних утворень. Першу «хімію» я вже пройшла. Попри це, пухлини дають про себе знати. Якщо біль не дуже сильний – терплю. Коли ж терпіти стає не сила – приймаю обезболювальне. Але, – зауважує Альона, – стараюся якомога менше «пічкати» організм ще й цією хімією…

Оскільки тато Альони помер, то дівчину тепер підтримують мама Ніна, сестра Наталя з чоловіком, коханий Андрій. Допомагають друзі, земляки. 24-річна хвора теж налаштована перемогти у двобої з важкою недугою. Але у родини дуже скрутно з грішми.

– Заощадження, які ми мали, гроші, які переказували небайдужі люди, ми вже спрямували на обстеження та перший курс хіміотерапії, – зауважує сестра Наталія. – Та оскільки кожен день лікування коштує по сім тисяч гривень, то загалом на порятунок Альони потрібно не менше від 100 тисяч.

Із проханням проявити милосердя і підтримати дівчину звертається й мама, Ніна Корицька:

– Прошу всіх небайдужих до чужого горя: допоможіть моїй дитині!  Буквально півтора місяця тому ми почули страшний діагноз. Попереду на мою доньку чекає довготривале і дороговартісне лікування. На жаль, самотужки нам під силу віднайти всю необхідну суму. Тому, люди добрі, хто скільки може – підтримайте! За кожну перераховану гривню ми будемо вам дуже вдячні.

Наші банківські реквізити: «Приватбанк», р/р 29244825509100, МФО 305299, ОКПО 14360570.
№ картки 5168742213060050, Корицька Альона Валентинівна, №
4149629393619770 Корицька Ніна Єфремівна.