СТАТТІ

Дитині, яка від народження не чула, провели унікальну операцію

Дитині, яка від народження не чула, провели унікальну операцію

Поспішай творити добро

Щоб повернути слух дівчинці, допомагали і селяни, і народні депутати.

– Доки дитині не виповнився рік, я не помічала в її поведінці нічого особливого, – зауважує 31-річна Олена. – А потім, оскільки маю двох старших діток, стала все частіше помічати: чомусь Маргаритка ніяк не реагує на звук ввімкненого пилососа. Чомусь не звертає уваги, коли грає мобільний телефон. Хіба що коли телефон біля неї вібрує, або коли двері сильно грюкнуть – тоді вона зауважить.

У Камінь-Каширській районній лікарні, куди мама повезла півторарічну Маргаритку, лор не побачив ніяких проблем із вушком чи слухом дитини і сказав: «Поспостерігайте за донькою. Може, дарма панікуєте». Але протягом двох наступних місяців нічого втішного мама не побачила:

– Як би голосно ти не стукнув, як би не гукнув до дитини – Маргаритка (якщо обернута спиною) не реагувала, – продовжує невеселу оповідь жінка. – А ще я помітила: коли до Маргаритки говорили – вона дивилася не в очі, а на губи – поглядом «зчитуючи» сказане. Вона взагалі нічого не вимовляла. Хоча в усьому іншому поводилася, як звичайна дитина.

Аби врешті дізнатися, що коїться з дитиною, Олена разом із донечкою поїхали до Луцька. А там обласні фахівці порадили для точної діагностики звернутися у спеціалізований інститут отоларингології, що працює в Києві.

– Ось там, – зітхає мама, – за результатами аудіограми (обстеження під час сну) медики діагностували в моєї дитини четвертий ступінь двосторонньої сенсоневральної глухоти. Це означає, що Маргаритка нічого не чує, крім віброзвуків.

Але повна глухота – то ще не вся біда. Справа в тому, що для розвитку мовлення дитина повинна чути мову інших, вчитися відтворювати звуки людей, розвивати свій мовленнєвий апарат. Тобто: доки дитина нічого не чутиме – доти вона нічого не говоритиме.

– Коли Маргаритка щось хоче, вона мені поглядом або рукою показує, а вимовити не може. Іноді я розумію, що донечка хоче пояснити, а іноді – ні. І тоді, – знову плаче мати, – серце кров’ю обливається: бо ж можна дитині помогти, можна подарувати повноцінне життя, але все впирається у гроші, яких у нас немає…

Та світ не без добрих людей!

Коли завдяки журналістам про біду Усиків дізналася вся Україна, на банкіський рахунок мами Олени небайдужі стали перераховувати гроші.

– Грішми помагати взялися люди в нашому селі. Давали нам, хто скільки міг, жителі сусідніх сіл. У школах вчителі та учні підтримали нас морально й фінансового, – перелічує Олена та просить через газету подякувати всім небайдужим за милосердя. – Коли ми звернулися до народного депутата від нашого округу Ірини Констанкевич, вона вийшла на Міністерство охорони здоров’я і допомогла, аби нас включили у державну програму й за кошти з держбюджету оплатили всі витрати на купівлю імпланта, операцію, реабілітацію.

– Ми були 338-мі у черзі, – каже мама. – Нещодавно дізнавалися, то зараз 328-мі. За останні чотири місяці за держпрограмою було прооперовано лише десятеро діток. А далі чекати ми не могли: після 3-річного віку дитина починає втрачати здатність легко відтворювати людську мову. І чим довше чекати з відновленням слуху, то важче буде потім дитині навчитися розмовляти.

Але маленькій Маргаритці пощастило. Усікам запропонували зробити операцію у Волинському обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні (обласній дитячій лікарні). Аби відновити слух дитині, на момент домовленостей не вистачало понад 200 тис. грн.

І ось завдяки добрим людям спільними зусиллями вдалося зібрати необхідну суму. Минулої п’ятниці маленьку Маргаритку прооперували, операція пройшла успішно. Як розповів директор ВОДТМО Сергій Ляшенко, у лікарні провели вже понад 30 подібних операцій і Луцьк тепер конкурує з Києвом та Дніпром.

Лікуючий лікар Маргаритки Руслан Жиленко повідомив: операція у Маргаритки пройшла без ускладнень, а попереду довгий курс реабілітації та робота з сурдоперекладачами.

Отож, будемо вірити, що найважчий і найбільш затратний етап в Усіків уже позаду і спільними зусиллями тисяч небайдужих людей ми подаруємо маленькій Маргаритці повноцінне та щасливе життя.

 

Оксана Бубенщикова

Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований

«Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом

^ Наверх